1. Добавка «АЕРОПЛАСТ» є сумішшю олігомерних модифікованих поліметиленнафталінсульфонатів.

2. Раціональною областю застосування  повітрявтягуючої добавки «АЕРОПЛАСТ» є використання у виробництві бетонних і розчинних сумішей, призначених для виготовлення бетонних та залізобетонних виробів і конструкцій із поліпшеними показниками з морозостійкості.

3. Рекомендується використовувати «АЕРОПЛАСТ» у виробництві дорожніх плиток, бордюрів із дрібнозернистого і важкого бетону та інших виробів методами вібропресування і вібролиття, що вимагають скорочення часу використання форм, а також при виробництві виробів із жорстких бетонів, у тому числі – при виробництві багатопустотних плит перекриття за технологією безперервного формування.

4. Можливе використання добавки «АЕРОПЛАСТ» при виробництві кладкових і штукатурних розчинів.

5. Добавку «АЕРОПЛАСТ» рекомендується застосовувати при виробництві:

  • виробів із бетонів різного призначення (легкого, важкого, дрібнозернистого тощо);
  • виробів методом вібропресування та вібролиття;
  • конструкцій із дрібнозернистого бетону класів В10 і вище;
  • плит за технологією безперервного формування;
  • за необхідності використання нестандартних заповнювачів.

6. При застосуванні теплової обробки збірних і монолітних залізобетонних конструкцій, виготовлених із бетону з добавкою «АЕРОПЛАСТ», рекомендується  виконувати ізотермічний прогрів при температурі 60–80°С. Подальше підвищення температури ТВО може призвести до втрати міцності виробу.

7. Доцільність застосування добавки «АЕРОПЛАСТ» визначається досягненням різних технологічних показників ефективності при виробництві товарного бетону, бетонних і залізобетонних виробів та конструкцій, ніздрюватого бетону, зведенні споруд, а також показників економічної ефективності при їх виготовленні та експлуатації.

8. Добавка «АЕРОПЛАСТ» не порушує пасивного стану сталевої арматури у бетоні (висновок НДІЗБ про вплив добавки «АЕРОПЛАСТ» на захисні властивості бетону стосовно сталевої арматури).

1. Добавка «АЕРОПЛАСТ» випускається  у формі водорозчинного порошку коричневого кольору або водного розчину коричневого кольору, чиї показники  якості мають відповідати вимогам  ТУ 5745-030-58042865-2008.

2. Для приготування бетонів із добавкою «АЕРОПЛАСТ» рекомендується застосовувати цементи, що відповідають вимогам ГОСТ 10178, ГОСТ 31108, ГОСТ 22266. Можливість використання пластифікованих цементів визначається попередніми  випробуваннями в лабораторії.

3. Не рекомендується застосовувати гарячі цементи (із температурою вище 40°C) через їхню підвищену водопотребу, перевитрати цементу і швидку втрату рухливості бетонної (розчинної) суміші.

4. У якості крупних заповнювачів для важкого бетону слід застосовувати матеріали, що задовольняють вимоги ГОСТ 26633, а також ГОСТ 10268, ГОСТ 8267.

5. Для легких бетонів у якості крупних заповнювачів слід застосовувати матеріали за ГОСТ 9757 і ГОСТ 25820.

6. У якості дрібних заповнювачів для важких бетонів рекомендується застосовувати піски за ГОСТ 8736.

7. Вода, що застосовується для виготовлення бетонів із добавкою «АЕРОПЛАСТ» та для догляду за ними, має відповідати ГОСТ 23732.

1. Застосування добавки «АЕРОПЛАСТ» у бетонних і розчинних сумішах дозволяє:

  • збільшити повітрявтягування в бетонну суміш на 2-6%;
  • збільшити повітрявтягування в розчинну суміш на 10% і більше;
  • поліпшити теплофізичні властивості бетону;
  • одержати бетони з підвищеною морозостійкістю;
  • забезпечити більш якісне ущільнення і формування більш однорідної мікроструктури виробів.

2.  При використанні у виробництві вібропресованих виробів добавка «АЕРОПЛАСТ» дозволяє:

  • поліпшити зручноукладальність, ущільненість і однорідність суміші;
  • скоротити час формовки виробів;
  • знизити налипання до віброштампу;
  • підвищити характеристики міцності виробів;
  • підвищити морозостійкість і водонепроникність;
  • поліпшити лицьову поверхню виробів за рахунок зниження кількості недоущільнень.

1. Підбір складу бетону з добавкою «АЕРОПЛАСТ»  полягає в коригуванні робочого складу бетону без добавки або застосовуваних на виробництві складів із добавкою з урахуванням цілей максимального  забезпечення необхідних параметрів бетонної суміші та бетону.

2. Дослідні заміси бетону з добавкою «АЕРОПЛАСТ» мають бути  приготовлені на тих самих заповнювачах і цементі, що прийняті при розрахунку складу бетону без добавки.

3. Підбір складу бетону слід здійснювати відповідно до ГОСТ 27006 будь-яким загальноприйнятим методом, що задовольняє  вимоги проекту щодо міцності бетону, рухливості, обсягу залученого  повітря або інших показників, із подальшим його коригуванням і визначенням оптимальної кількості добавки.

4. Підбір складу бетону з добавкою «АЕРОПЛАСТ» слід здійснювати в лабораторних умовах на сухих заповнювачах, при цьому необхідно враховувати воду, що входить до складу добавки «АЕРОПЛАСТ».

5. Усі підібрані в лабораторії склади бетонів і режими теплової обробки виробів та конструкцій слід перевірити і за необхідності відкоригувати у виробничих умовах.

6. Добавка «АЕРОПЛАСТ» сумісна з усіма пластифікуючими (на основі лігносульфонатів, полікарбоксилатів, нафталінсульфонатів), стабілізуючими і прискорювальними добавками (окрім прискорювачів на основі солей кальцію).

1. Добавка «АЕРОПЛАСТ» постачається споживачам у вигляді порошку або водного розчину з концентрацією не менше 32%.

2. У виробничих умовах із сухої або рідкої форми добавки готують водний розчин робочої концентрації. Робоча концентрація обирається споживачем, виходячи з вимог технології, умов застосування і зручності у використанні.

3. Готувати розчин добавки бажано при температурі навколишнього середовища вище 0оС у ретельно очищених і промитих ємностях, захищених від потрапляння опадів. Розчинення слід здійснювати шляхом перемішування до одержання однорідного продукту.

4. При приготуванні робочого розчину добавки із сухої форми необхідно дотримуватися таких вимог:

– для кращого розчинення слід вводити добавку у воду невеликими дозами при інтенсивному перемішуванні;

– оптимальна температура для розчинення становить 40оС–60оС;

– щільність виготовленого розчину необхідно визначати при температурі рідини 20оС;

–  при визначенні щільності в інших температурних інтервалах необхідно     привести отримані дані у відповідність із показниками щільності при температурі 20оС (Додаток Б).

5. У таблиці 1 наведено орієнтовну залежність щільності водного розчину добавки «АЕРОПЛАСТ» від його концентрації (масової частки сухої речовини). Залежно від співвідношення компонентів у межах вимог ТУ 55745-030-58042865-2008 конкретні значення щільності розчину можуть дещо відрізнятися. Проміжні значення концентрації розчину визначаються методом лінійної інтерполяції.

   Таблиця 1

Щільність розчину, г/см3 Концентрація, % вміст сухої речовини, г
В 1 л  розчину в 1 кг розчину
1,02 5,8 58,7 58
1,04 9,6 99,9 96
1,06 13,5 142,6 135
1,08 17,3 186,9 173
1,10 21,2 232,7 212
1,11 23,1 256,2 231
1,12 25,0 280,0 250
1,13 26,9 304,3 269
1,14 28,9 328,9 289
1,15 30,8 353,9 308
1,16 32,7 379,3 327
1,17 34,6 405,1 346
1,18 36,6 431,3 366

6. При виробництві бетонної суміші слід забезпечувати рівномірність розподілу добавки відповідно до нормативних вимог.

1. При здійсненні вхідного контролю якості кожної партії добавки «АЕРОПЛАСТ» необхідно:

  • візуально оцінити зовнішній вигляд добавки;
  • порівняти результати приймально-здавального контролю партії добавки, наведені в документі про якість, із вимогами технічних умов;
  • експериментально перевірити щільність робочого розчину добавки.

2. При застосуванні добавки «АЕРОПЛАСТ» у технології бетонів поопераційний контроль за виробництвом слід здійснювати на таких етапах робіт:

  • при приготуванні бетонної суміші необхідно контролювати тривалість перемішування бетонної суміші, температуру, рухливість, при необхідності — повітровміст;
  • транспортування високорухливих і литих бетонних сумішей (з ОК більше 15 см) до місця укладання повинне здійснюватися механізмами, конструкція яких не допускає витоку цементного молока та виключає розшарування суміші, кількість перевантажень має бути мінімальною;
  • при укладанні бетонних сумішей слід контролювати параметри віброущільнення: тривалість, частоту та амплітуду коливань;
  • при твердінні бетонів необхідно контролювати обраний температурно-вологісний режим, а в затверділому бетоні – його міцність у контрольних зразках-кубах та інші необхідні показники якості – морозостійкість, водонепроникність тощо, а також якість поверхні.

3. Випробування бетонної суміші слід проводити за ГОСТ 10181 через 15 хвилин після відбору проби згідно з вимогою ГОСТ 27006.

1. Рекомендований діапазон дозувань добавки «АЕРОПЛАСТ» від маси цементу (у перерахунку на суху речовину) становить:

у бетонні суміші  в якості повітрявтягуючої добавки, при виробництві вібропресованих  виробів і твердих бетонів – 0,03–0,1%;

У розчинні суміші в якості пластифікуючої-повітрявтягуючої –
0,03–0,3%.

Можливе розширення діапазону дозувань понад рекомендований із обов’язковою перевіркою ефективності введення добавки відповідно до методів, встановлених ГОСТ 30459. Приклад розрахунків кількості добавки, що вводиться в бетонну суміш,  наведено в Додатку А.

2. Дозування добавки має здійснюватися з точністю ±2% від розрахункової кількості. При тривалому зберіганні, а також при використанні великих обсягів добавки ємності з розчином рекомендується періодично барботувати стисненим повітрям.

3. Введення добавки «АЕРОПЛАСТ» в рідкому вигляді до складу бетонної суміші можливо здійснювати:

–  разом із розрахунковою (на заміс) кількістю води затворення;

– у попередньо перемішану бетонну суміш із частиною (10-20%) води затворення незадовго до закінчення перемішування.

4. Можливе введення добавки «АЕРОПЛАСТ» до складу бетонної суміші в порошкоподібному вигляді, що здійснюється разом із сухими складовими за умови їх ретельного  спільного перемішування.

5. При виробництві бетонної суміші слід забезпечувати рівномірність розподілу добавки відповідно до нормативних вимог.

6. Добавка  «АЕРОПЛАСТ» має зберігатися в закритих ємностях при температурі не нижче за +10°С. При випадковому охолодженні  (замерзанні) добавка не знижує своїх якісних показників, перед застосуванням водний розчин повинен бути відігрітий до температури вище за +10°С, ретельно перемішаний до повного  розчинення осаду та усереднений.

7. Гарантійний термін зберігання добавки «АЕРОПЛАСТ» в сухому і рідкому вигляді — протягом 1 року від дати виготовлення. Якість добавки гарантується при дотриманні всіх вимог, викладених у п.8.6.

8. По завершенні гарантійного терміну добавка «АЕРОПЛАСТ» має бути випробувана за всіма нормованими показниками якості і, у разі відповідності вимогам чинних ТУ,  може бути використана у виробництві.

1. Добавка «АЕРОПЛАСТ» є речовиною помірно небезпечною і відноситься до 3-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Добавка не утворює токсичних сполук у повітряному середовищі і стічних водах. Введення добавки в бетонну суміш не змінює токсиколого-гігієнічних характеристик бетону. Затверділий бетон із добавкою в повітряне середовище токсичних речовин не виділяє.

2. У відділеннях приготування розчинів добавки «АЕРОПЛАСТ» і бетонних сумішей необхідно передбачати приточно-витяжну вентиляцію.

3. Добавка у формі порошку – речовина займиста (температура самозаймання аерозависі становить 615ºС). У приміщенні, де проводяться роботи з порошкоподібною  добавкою «АЕРОПЛАСТ», не рекомендується користуватися відкритим вогнем і  здійснювати електрозварювальні роботи.

4. Добавка «АЕРОПЛАСТ» виявляє подразнювальну дію на слизові оболонки органів зору, дихання і незахищену шкіру. При роботі з добавкою слід застосовувати засоби індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.103 і ГОСТ 12.4.011. Робітники, зайняті приготуванням розчинів добавки, повинні бути забезпечені, залежно від характеру виконуваної роботи, спеціальним одягом, взуттям і засобами захисту рук, органів зору та дихання.

5.  При застосуванні добавки в технології бетону слід виконувати вимоги БНіП III-4-80, БНіП 12-03-99, ГОСТ 24211.