1. Стабілізатор «РЕОСТАБ» є розчином високомолекулярної синтетичної речовини.

 

2. Стабілізатор «РЕОСТАБ» може застосовуватися:

– для бездодаткових бетонних і розчинних сумішей;

– із будь-якими пластифікуючими добавками;

– при виробництві легких та самоущільнювальних бетонів.

3. Застосування стабілізатора «РЕОСТАБ» у бетонних сумішах і будівельних розчинах забезпечує:

– зниження розшарованості бетонних і розчинних сумішей;

– відсутність зниження пластифікації при використанні стабілізатора в оптимальних дозуваннях;

– однорідність суміші при виготовленні самоущільнювальних бетонів.

1. Стабілізатор «РЕОСТАБ» випускається у вигляді слабозабарвленого водного розчину, показники якості котрого мають відповідати вимогам СТО 59997402-05-2011.

2. Вода для приготування бетонів зі стабілізатором «РЕОСТАБ» і для догляду за ними має відповідати вимогам ГОСТ 23732.

Введення стабілізатора «РЕОСТАБ» порівняно з бетоном без добавки дозволяє:

– знизити розшарованість бетонних і розчинних сумішей у 2 і більше рази,

– забезпечити стабільність суміші при виготовленні самоущільнювальних бетонів,

– готувати бетонні й розчинні суміші на цементах, що схильні до водовиділення.

1. При застосуванні стабілізатора «РЕОСТАБ» коригування робочого складу бетону без добавки не потрібне.

2. Підбір складу бетону необхідно здійснювати відповідно до ГОСТ 27006 будь-яким загальноприйнятим методом, що відповідає вимогам проекту щодо міцності бетону, рухливості суміші, обсягу втягнутого повітря або інших показників, із подальшим його коригуванням і призначенням оптимальної кількості добавки.

3. Підбір складу бетону зі стабілізатором «РЕОСТАБ» слід здійснювати в лабораторних умовах на сухих заповнювачах, при цьому необхідно враховувати воду, що входить до складу стабілізатора.

1. Стабілізатор «РЕОСТАБ» постачається споживачам у вигляді водного розчину.

2. Щільність приготованого розчину необхідно визначати при температурі рідини 20оС. При визначенні щільності в інших температурних інтервалах необхідно привести її до щільності при температурі 20оС (Додаток Б).

1. При здійсненні вхідного контролю якості кожної партії стабілізатора «РЕОСТАБ» рекомендується:

– візуально оцінити зовнішній вигляд стабілізатора;

– порівняти результати приймально-здавального контролю партії стабілізатора, що наведені в документі про якість, із вимогами технічних умов.

2. При застосуванні стабілізатора «РЕОСТАБ» у технології бетонів контроль над виробництвом рекомендується здійснювати на таких етапах робіт:

– при приготуванні бетонної суміші рекомендується контролювати тривалість перемішування бетонної суміші, температуру, рухливість, за необхідності – повітровміст;

– транспортування високорухливих і литих бетонних сумішей (з ОК понад 15 см) до місця укладання має виконуватися механізмами, конструкція яких не допускає витоку цементного молока;

– при укладанні бетонних сумішей слід контролювати параметри віброущільнення: тривалість, частоту й амплітуду коливань;

– при твердінні бетонів необхідно контролювати обраний температурно-вологісний режим, а в затверділому бетоні – його міцність у контрольних зразках-кубах та інші необхідні показники якості: морозостійкість, водонепроникність тощо, а також якість поверхні.

3. Випробування бетонної суміші слід здійснювати за ГОСТ 10181 через 15 хвилин після відбору проби згідно з вимогами ГОСТ 27006.

1. Рекомендований діапазон дозувань стабілізатора «РЕОСТАБ» у бетони й розчини становить 0,1 – 1,0%, за товарним продуктом. Можливе розширення діапазону дозувань з обов’язковою перевіркою ефективності введення стабілізатора відповідно до методів, визначених ГОСТ 30459. Приклад розрахунків кількості стабілізатора, що вводиться в бетонну суміш, наведено в Додатку А.

2. Дозування стабілізатора має здійснюватися з точністю ±1% від розрахункової кількості.

3. Введення стабілізатора «РЕОСТАБ» до складу бетонної суміші можна здійснювати як разом із розрахунковою (на заміс) кількістю води затворення, так і в готову бетонну суміш. При виробництві бетонної суміші слід забезпечувати рівномірність розподілу стабілізатора відповідно до нормативних вимог.

4. Стабілізатор «РЕОСТАБ» повинен зберігатися в закритих ємностях при температурі не нижче 0°С. При випадковому замерзанні стабілізатор не знижує своїх якісних показників, перед застосуванням водний розчин має бути відігрітий до зникнення льоду, ретельно перемішаний і усереднений.

5. Гарантійний термін зберігання стабілізатора «РЕОСТАБ» – протягом 1 року з дати виготовлення. Якість добавки гарантується при дотриманні всіх вимог, викладених у п.8.4 і СТО 59997402-05-2012.

6. Після закінчення гарантійного терміну стабілізатор «РЕОСТАБ» має бути випробуваний за всіма нормованими показниками якості та, у разі відповідності вимогам чинних ТУ, може бути використаний у виробництві.

1. Стабілізатор «РЕОСТАБ» є речовиною малонебезпечною й належить до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Стабілізатор не утворює токсичних сполук у повітряному середовищі та стічних водах.

2. Стабілізатор «РЕОСТАБ» чинить подразливу дію на слизові оболонки органів зору, дихання й незахищену шкіру. При роботі з добавкою слід застосовувати засоби індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.103 і ГОСТ 12.4.011. Робітники, зайняті приготуванням розчинів добавки, мають бути забезпечені, залежно від характеру виконуваної роботи, спеціальним одягом, взуттям і засобами захисту рук, органів зору й дихання.

3. При застосуванні стабілізатора в технології бетону слід виконувати вимоги СНіП III-4-80, ГОСТ 24211.